Новини

ЛИСТ НАДІЇ ТА СПОДІВАННЯ

ЛИСТ НАДІЇ ТА СПОДІВАННЯ

Війна увірвалася в наше життя, немов цунамі. Увірвалася і перекроїла все: плани на літо і на майбутнє, родинні і дружні зв’язки, спокій та впевненість у завтрашньому дні.

З перших днів військового конфлікту на Донбасі  колектив Васильківської ЗОШ І-ІІІ ступенів  №3 бере активну участь у підтримці солдатів, які захищають наш спокій і сон.  Учні пишуть листи, малюють малюнки, виготовляють обереги, щоб підтримати тих, хто є нашими ангелами-охоронцями, тих, хто став на захист  мирного майбутнього.

8 лютого 2016 року трапилася подія, яка схвилювала вчителів школи та учнів 4-Г класу. Вона  має свою  непросту передісторію…

Два роки тому діти, тоді ще учні 2-Г класу,  писали листи солдатам, які захищають нашу країну від агресорів на сході  держави. Вони  розповідали у листах про свої сім’ї, переживання, писали побажання і подяку героям,  чекали на їх відповідь. Учні навіть уявити не могли, що через два роки до них завітає  непростий гість - один із солдатів, яким вони надсилали свої листи.

Листи декількох дівчат потрапили  до прапорщика Удови Олега Васильовича.  Прапорщик 14 РТБ в той час перебував в  зоні бойових дій біля Авдіївки, позиція «Зеніт»  (це 600 м до Донецького аеропорту та 1000 м  до шахти Бутовка).  Самим неймовірним є те, що в листах  учні не вказували ні назви школи, ні  свій клас, ні прізвища. Лише написали: «Вам пишуть з міста Васильків». Дитячі листи з малюнками до сліз розчулили серце  солдата. Коли він читав їхні листи, згадував свою сім’ю, вони зігрівали його душу та надавали сили не втрачати надію на перемогу.

Повернувшись до рідної Одеси у відпустку,  Олег Васильович вирішив розшукати дівчат, листи яких були для нього немов оберіг. Як він знайшов дівчат – довга історія, загадка… І ось на порозі вже 4-Г класу невідомий чоловік – військовослужбовець, а  в руках – листи.

Зустріч через два довгих і обпалених війною років виявилася такою бажаною і такою необхідною і для солдата, і для дітей. Діти були  схвильовані, розчулені до сліз і одночасно раді та здивовані  від зустрічі з захисником нашої країни. Кожен переконався, що навіть маленька підтримка дає воїнам  надію та сили для боротьби з окупантами.

Саме зараз ми повинні виявити  свою підтримку тим,  хто не бачить ні сну, ні відпочинку; тим, хто кожен день чує свист куль і снарядів; тим, хто бачить смерть своїх друзів;  тим, хто, нехтуючи своїми інтересами,  захищає нас з вами – нашим захисникам.

 Лише відчуваючи нашу підтримку, вони продовжують боротьбу, бо знають, що за ними стоїть народ України.

Для нас ви - справжні  герої.

Повертайтеся живими додому!